Чому моє почуття тривоги таке сильне та взагалі навіщо нам усім тривога?

Цьогоріч шаленої популярності здобула книга «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» психолога-психотерапевта Володимира Станчишина. Книги давно немає ні на прилавках, ні в онлайн-магазинах. У чому ж її секрет популярності? 

Річ у тім, що автор доступно пояснює про те, що таке тривога, чому не варто її боятись та що таке тривожний розлад, як з ним жити. Ми теж надихнулись цією книгою та вирішили поділитись з вами основними думками (спойлер: в статті тема розкрита не повністю, щоб ознайомитись з нею більш детально, варто прочитати книгу).

що таке тривога

Чому тривожитись – це нормально? Фото: pexels.com/Alexander Krivitskiy

Що таке тривога та для чого вона потрібна

Тривога – це стан у якому ми за щось хвилюємося, переживаємо, турбуємося. 

У тривоги є два основні завдання:

  1. Сигналізує про небезпеку. Немає тривоги – немає переживань ні про що. Запитаєте нас: навіщо нам взагалі переживати? Це важливо навіть у буденних речах, наприклад, завдяки тривозі ми переходимо дорогу на зелене світло.
  2. Мобілізує. Тривога мобілізує внутрішні ресурси, щоб впоратись з небезпекою. Саме про неї вона і сигналізує. Все це відбувається на підсвідомому рівні й сформовано впродовж нашої еволюції. Наприклад, коли ви переходите дорогу на зелене світло і вам назустріч рухається автомобіль, який не збирається зупинятись, – ви автоматично прискорюєте хід, тобто рятуєте себе від можливої небезпеки. 

Читайте також: Три теорії Зигмунда Фрейда про тривожність

Усі ми по-різному хвилюємось, у когось це почуття більш підсилене. Це зумовлено багатьма чинниками, в тому числі генетично: у деяких людей нервові волокна товстіші, тому імпульс йде трохи довше у порівнянні з тими, у кого вони тонші. Є люди, у яких відділи мозку, що відповідають за сприйняття тривожних імпульсів, працюють у більш розслабленому режимі. Також є люди з надчутливою нервовою системою, мікрони у волокнах нервової системи яких тонші, у порівнянні з іншими людьми. На все це ми не маємо жодного впливу.

Іншою важливою складовою рівня вашої тривоги є психологічні чинники: стресові ситуації в дитинстві, самооцінка, життєвий досвід та інше. 

Важливо розуміти, що ми усі не можемо бути однаково тривожні, це закладено в нас природою та нашим життєвим досвідом. 

тривога тривожний розлад

У чому різниця між тривогою та тривожним розладом? Фото: pexels.com/Trarete

Як зрозуміти, що у вас надмірна тривога

У першу чергу слід розрізняти поняття «тривога» та «тривожний розлад». 

Ознаки того, що тривога перетворилась в тривожний розлад:

  • тривога починає заважати виконувати щоденні функції, заважає нормально жити. Людина, крім тривоги, більше ні про що не думає, їй важко ходити на роботу, доглядати за дітьми, готувати їжу. Однак, якщо у вас тривожність висока і ви разом з нею продовжуєте звичне життя, будуєте стосунки, ведете соціальне життя, то це не є тривожним розладом.
  • немає реальної підстави для тривоги. Наприклад, панічний страх підхопити вірус за відсутності реальної загрози (ніхто з близьких не хворий і ви не контактували з хворим). 
  • причина для загрози є, але вона становить 10% небезпеки, при цьому тривога відчувається на всі 100%. Це може бути, наприклад, страх перед хворобами, які були у ваших батьків чи дідуся/бабусі. При цьому захворювання у вас особисто не проявлялось. Тобто ми беремо ситуацію, яка цілком може статися, і занадто сильно її переживаємо, ніби вона вже відбулася.

Тривога – це нормально, але якщо ви відчуваєте тривогу в той момент, коли об’єктивно для неї немає підстав, це може свідчити про тривожний розлад. 

Разом з цим не потрібно бути собі самому лікарем. Констатувати факт наявності тривожного розладу може тільки спеціаліст, тому варто звертатися до психотерапевта. 

види тривожних розладів

Які бувають види тривожних розладів? Фото: pexels.com/Anastasia Shuraeva

Які бувають види тривожних розладів

Тривожні розлади існує кілька видів:

  • панічний розлад – коли трапляються панічні атаки (особа, з якою це трапляється, ніяк не може це контролювати), існує страх, що це повториться і цей же страх призводить до розладу. Панічний розлад – це страх панічних атак, а не страх сам по собі. 
  • обсесивно-компульсивний розлад – коли людині надокучають нав’язливі думки, але вона нічого не може з цим подіяти і має постійне відчуття тривоги через ці думки. 
  • генералізований тривожний розлад – людина переживає через різні дрібниці, які мають підґрунтя, але не є значущими. 
  • розлад тривоги та здоров’я – людина переживає, що точно має якусь хворобу. Такі люди постійно роблять аналізи, відвідують лікарів, слідкують за собою і щось у собі виявляють. 
  • соціальна фобія – страх публічних виступів, контактів з людьми, комунікації.
  • також до тривожних розладів відносять різні фобії (тобто страх чогось конкретного). 

Читайте також: Різниця між стресом, занепокоєнням і тривогою

як подолати тривогу

Як впоратись з тривогою? Фото: pexels.com/Alexander Krivitskiy

Як боротися з високою тривогою

ситуація → думка → емоція → поведінка 

Ситуація – усе, що відбувається у світі не є ні добрим, ні поганим. І те, що відбувається особисто з вами, не буде мати жодного впливу на світ. 

Думки – ми думаємо про ситуації, які стаються з нами і навколо нас. Ми наділяємо ситуації певним значенням, завдяки цьому вона стає для нас важливою. 

Емоції – наші думки про цю ситуацію визначають наші відчуття стосовно цієї ситуації. 

Поведінка – емоції, які ми відчуваємо, спонукають нас до певної поведінки. 

Тобто, справлятися з тривогою ми можемо на 3 рівнях:

  1. Когнітивний (стосується думок) – записувати всі тривожні думки, щоб «вивільнити» їх зі своєї голови. Психотерапевт Володимир Станчишин радить вести щоденник. Крім того, щоб записувати свої тривожні думки у щоденник, він радить їх оцінювати. Оцінювати ймовірність настання тих подій, яких ми боїмося, і ще раз після цього замислитись, чи варто боятись.Також оцінити, наскільки корисна тривога. Якщо вона дійсно корисна – скласти план дій в такій ситуації. Якщо тривога є не корисною, поставити собі питання: навіщо вона мені?
  2. Емоційний – тут ми вчимося приймати свою тривогу, зрозуміти, що вона є частиною нашого життя і ми маємо навчитись з нею жити.
  3. Поведінковий – найкращим рішенням буде придумати собі час, коли можна тривожитись, наприклад, виділяти на це пів години в день з 19:00 до 19:30.

Також перемкнутись. Тут можна почати робити добрі справи, складати список справ на день.

Усі ми тривожні, хтось більше, хтось менше. Нам потрібно навчитись жити з тривогою, сприймати її як невіддільну частину життя. Якщо ви відчуваєте, що тривога сильна і заважає вашому звичному життю – зверніться до спеціаліста, він допоможе змінити своє ставлення до тривоги та тривожності та підбере оптимальні для вас способи зменшити тривожність.

Першоджерело: Книга «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» автор Володимир Станчишин

Оцінити:
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (Немає оцінки)
Loading...
Також вам може сподобатись

Один зі швидких та простих способів зняти стрес – це…

23 Квітня, 2022

Ми написали достатньо статей, в яких розповідали, як впоратись зі…

05 Квітня, 2022

Стрес, тривога, страх – це наші постійні компаньйони. І вони…

28 Березня, 2022
Follow Us:
BE CALM