Як стрес впливає на жіноче здоров’я: розповідає гінекологиня

Гінекологиня Марта Погорецька розповіла про те, що робить стрес з нашим організмом та як він впливає на репродуктивне здоров’я. 
гінекологиня Марта Погорецька

Гінекологиня Марта Погорецька

Репродуктивне здоров’я жінки становить велику цінність не тільки для неї самої, а й для суспільства. Сьогодні для багатьох на першому місці кар’єра (успіх, можливість реалізувати себе, забезпечити собі комфортне існування), а вже на другому – сім’я. Кожен з нас має право вирішувати, як йому використовувати свій потенціал, але треба розуміти, що чим довше ми відтягуємо момент народження дитини, тим більшим випробуванням підлягає наша репродуктивна система. До несприятливих чинників відносяться стрес, вживання алкоголю, тютюнопаління, погані екологічні умови, дію радіації, прийом медикаментів, нераціональне харчування та інше.

Світ захлеснула не тільки хвиля COVID-19, а й стресу. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології у 2020 році близько 67% опитаних пережили стресову ситуацію, причому за 2019 рік ця цифра становить близько 50%. Згідно з даними Американської психологічної асоціації, за 2020 рік близько три чверті населення США зазнали впливу стресу за цей період, що на 19% більше, ніж попереднього року. З цього можемо зробити висновок, що загальний рівень стресу у світі зростає.

Стрес – це відповідь організму на зовнішні подразники. Людина фізично не може впоратись із потоком проблем, з якими зіштовхується у сучасному світі. 

Згадайте початок епідемії COVID-19, коли від нас нічого не залежало. Адже ми не мікробіологи та вірусологи й ніяк не могли вплинути на розробку вакцин, тому мусили дотримуватись протиепідемічних заходів. Звичайно, ми піддавались дії стресу.

Читайте також: Що таке ThetaHealing? Відповідає експертка

як стрес впливає на здоров'я

Не варто ігнорувати вплив стресу на здоров’я. Фото: pexels.com/evgenykachin

Як же впливає стрес на організм?

У нашому організмі всі процеси злагоджені та взаємопов’язані. Є таке поняття, як нейрогуморальна регуляція. Під цим терміном розуміється сполучення ланок нервової та ендокринної системи для участі у процесах регуляції. Коли ми піддаємося дії стресу, у корі головного мозку виникає імпульс, який передається за допомогою нейромедіаторів до основного центру нейрогуморальної регуляції – гіпоталамуса. У гіпоталамусі утворюються рилізинг-гормони, які діють на наступну ланку ендокринної регуляції – гіпофіз, та стимулюють або гальмують вироблення гормонів гіпофізу. Передня частка гіпофізу виробляє ряд гормонів:

  • адренокортикотропний (АКТГ)
  • тиреотропний (ТТГ) 
  • соматотропний(СТГ)
  • фолікулостимулюючий (ФСГ)
  • лютенізуючий (ЛГ) гормон
  • пролактин

Під дією стресу підвищується вироблення пролактину, порушується вироблення АКТГ, ФСГ та ЛГ.

У свою чергу АКТГ, виділяючись у кров’яне русло, діє на надниркові залози та стимулює вироблення катехоламінів (адреналіну та норадреналіну), кортизолу, андрогенів та естрогенів наднирниками. ФСГ та ЛГ впливають на синтез статевих гормонів яєчників та забезпечують циклічні процеси яєчників. Пролактин – це гормон, що діє на молочну залозу, забезпечує її розвиток, процеси вироблення молока.  

Адреналін і кортизол є основними гормонами стресу. Коли виникає стрес вони  мобілізують захисні властивості організму. Адреналін активує симпатичну нервову систему, підвищує частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, здійснює  перерозподіл крові в організмі, забезпечуючи більше кровопостачання м’язів, підвищує рівень глюкози крові, розщеплює жирову тканину. Кортизол регулює вуглеводний, білковий та ліпідний обміни, сприяє збільшенню глюкози у крові, зростанню жирової маси, розщепленню білків у м’язах, підвищує артеріальний тиск, бере участь у процесах обміну натрію, калію, забезпечує протизапальний ефект та інше.

Хронічний стрес викликає захворювання серцево-судинної системи: гіпертонічної хвороби, підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця, виникнення інсульту та інфаркту міокарда; сприяє розвитку ожиріння, цукрового діабету, розладів психічної сфери, а також провокує виникнення ряду захворювань жіночої репродуктивної системи. 

Читайте також: Три головні страхи та як їх подолати: говорить психологиня

як стрес впливає на жіноче здоров'я

Стрес може вплинути на розвиток цілого ряду хвороб. Фото: pexels.com/kira schwarz

Які захворювання репродуктивної системи спричиняє стрес?

Аменорея – це відсутність менструацій. Буває первинною, коли у дівчат до 16 років не було жодної менструації та вторинною, коли менструації були, але припинились на 6 місяців і більше. Механізм розвитку полягає у зниженні синтезу гонадотропного рилізинг гормону гіпоталамусу – як наслідок відбувається зниження рівнів  фолікулостимулюючого та лютенізуючого гормонів гіпофізу, не відбувається овуляція та циклічні процеси внутрішнього шару матки – ендометрію. 

Гіперпролактинемія – підвищення рівня пролактину у крові внаслідок надмірного синтезу гормону у передній частці гіпофіза. Спричиняє виділення молока молочними залозами, знижує виділення гонадотропного рилізинг гормону і як наслідок – вторинну аменорею та безпліддя. У половини жінок з гіперпролактинемією спостерігається утворення доброякісної дисплазії молочної залози. Це захворювання характеризується утворенням кіст у молочній залозі та збільшенням залозистого компонента зі зміною структури залози.

Гіперандрогенія – це підвищення рівня чоловічих статевих гормонів. Виникає через збільшений синтез андрогенів у наднирниках, зниження секреції стероїдзв’язуючого глобуліна – білка, що зв’язується з андрогенами та утримує їх у неактивній формі. Гіперандрогенія має ряд проявів, що й самі викликають стрес: висипання на шкірі, погіршення стану волосся та його випадіння, жирна шкіра обличчя, надлишковий ріст волосся за чоловічим типом.

Читайте також: Постійно хочеться спати. Про які проблеми з фізичним та психічним здоров’ям це говорить

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – це симптомокомплекс, що включає гіперандрогенію, наявність полікістозних змін у яєчниках та порушення менструального циклу. Причому для постановки діагнозу необхідно хоча б два критерії. При СПКЯ часто спостерігається інсулінорезистентність, тобто нечутливість рецепторів до інсуліну, як наслідок – підвищення маси тіла, ожиріння. При синдромі полікістозних яєчників утворюється багато фолікулів у яєчниках, але всі вони незрілі та не здатні до утворення повноцінної яйцеклітини та овуляції.

Метаболічний синдром – це симптомокомплекс, який включає різноманітні метаболічні та гормональні порушення. Метаболічний синдром включає вісцеральне ожиріння (відкладання жиру довкола внутрішніх органів і, як наслідок, непропорційне збільшення об’єму талії), інсулінорезистентність, порушення ліпідного профілю у крові, артеріальну гіпертензію. При даному синдромі спостерігається порушення синтезу гонадотропних гормонів гіпофізу звідси і порушення менструального циклу, гіперандрогенія спричинена як надмірною секрецією статевих гормонів у наднирниках, так і синтезом даних гормонів у метаболічноактивному вісцеральному жирі.

як стрес впливає на репродуктивне здоров'я

Не варто відкладати похід до лікаря, якщо вас щось турбує. Фото: pexels.com/semekhin

Передменструальний синдром (ПМС) – це симптомокомплекс, що проявляється циклічно: з’являється в другу фазу менструального циклу, тобто перед менструацією та зникає з настанням менструації або через декілька днів після її початку. Проявляється масою симптомів: дратівливість, депресія, лабільність настрою, плаксивість, загальна слабкість, пітливість, шкірний свербіж, набряки молочних залоз, кінцівок, нудота, біль голови, підвищення артеріального тиску. 

Читайте також: Як розуміти мову свого тіла та знати, коли пора до лікаря: поради провізора-фармацевта

Функціональні кісти – це кісти яєчників, поява яких зумовлена порушенням циклічності виділення гонадотропних гормонів, що може виникнути на фоні стресу. Тобто зрілий фолікул, який би мав овулювати – розірватись та забезпечити вихід яйцеклітини з яєчника, залишається цілим та продовжує рости – утворюється фолікулярна кіста.

Вульвовагінальний кандидоз (молочниця) – це запальне захворювання жіночих статевих органів, що викликається грибами роду Candida. При дії стресу надмірне виділення кортизолу призводить до імуносупресії, тобто зниження захисної здатності організму до інфекційних збудників, як наслідок розвиток молочниці.

Безпліддя – це відсутність вагітності при регулярному відкритому статевому житті понад один рік. Стрес спричиняє низку вище перелічених станів та захворювань репродуктивної системи, що ведуть до порушення менструальної функції, відсутності овуляції та безпліддя.

Невиношування вагітності – при дії хронічного стресу у головному мозку виникають перебудови, що негативно впливають на перебіг вагітності, особливо це стосується жінок, попередні вагітності, яких закінчилися викиднями. У вагітних, які піддаються хронічному стресу, змінюється гормональний фон: підвищуються рівні АКТГ та пролактину та знижується прогестерон-гормон, що забезпечує збереження вагітності.

Читайте також: Відчуваєте себе млявим? Ось 5 способів, як фізична неактивність впливає на наш розум і настрій

стрес і здоров'я жінки

Позьбудьтеся стресорів у житті та піклуйтеся про себе. Фото: pexels.com/olyushkaso

Як же зарадити розвитку хвороб?

Найперший етап у лікуванні – модифікація способу життя. Як би банально це не звучало, але не існує єдиної таблетки, прийнявши яку, всі симптоми зникають. Тільки комплексний підхід сприятиме одужанню. Тому обов’язковим є: 

  • уникнення впливу стресових ситуацій (якщо стресового чинника можливо позбутись – позбуваємось, якщо ж ні, то вчимось з ним жити без стресу, за потреби долучаємо до процесу психолога, психотерапевта);
  • знаходимо заняття, що приносить нам задоволення і відволікає від негативних думок (це може бути абсолютно будь-яке заняття: йога, пілатес, читання книг, прогулянка, шопінг);
  • дозоване фізичне навантаження, активний спосіб життя, профілактика ожиріння (відвідуйте спортивний зал, займайтесь спортом, поєднайте приємне з корисним – піші прогулянки вам у цьому допоможуть);
  • раціональне харчування (їжте овочі, фрукти, каші, м’ясо, рибу, постарайтесь виключити шкідливі продукти такі як фаст-фуд та солодощі, робіть це поступово, щоб дієта не слугувала ще одним стресом);
  • медикаментозне лікування (при правильній взаємодії пацієнта і лікаря, розумінні пацієнтом свого внеску в успіх лікування, призначенні лікарем адекватної терапії – буде прекрасний результат).
Оцінити:
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (2 голосів, середня оцінка: 5,00 з 5)
Loading...
Follow Us:
BE CALM