Втома та млявість стали постійними супутниками більшості з нас.
У період пандемії ми зіткнулися з тим, що відчував Філ Коннорз з фільму «День бабака», коли понеділок зливається з вівторком, а вівторок з середою і т.д. Навіть дуже активні люди стали перетворюватися на таких собі філів коннорзів після декількох спроб щось змінити. Хоча в цей час цілком нормально відчувати застій та відсутність мотивації рухатися, у важкі часи варто згрупуватись та намагатись підтримувати фізичну активність будь-якими способами.
Рух сприяє не тільки фізичному здоров’ю, він життєво важливий для коректної роботи мозку. Виявляється, що 10 днів без вправ можуть призвести до поступової втрати мозком когнітивних функцій. Про це каже Селіна Надельман, доктор медицини та сертифікований цитопатолог.
Отже, чому так важливо рухатись?
Наш мозок стає жертвою занепокоєння та депресії. Багато людей відчувають, що їх поглинає страх, і частково це може бути пов’язано з тривалими періодами бездіяльності. За словами Кеті Фірсін, лікаря-натуропата, коли ми тренуємося, тіло виділяє в мозок хімічні речовини, що викликають хороше самопочуття, такі як анандамід і ендоканнабіноіди. За її словами, ці сполуки не тільки блокують больові рецептори, але і підсилюють почуття радості. Дефіцит цих гормонів призводить до почуття тривожності та пригнічення.
Ці хімічні речовини також впливають на біль, і є прямий зв’язок між болем у м’язах, викликаним малорухливим способом життя, і нашим психічним здоров’ям,
– додає Фірсін.
Щоб боротися з цим явищем, вам не потрібно годинами стирчати на біговій доріжці. Фірсін каже, що досить рахувати свої кроки. Коли ви тримаєте у голові 10 тисяч кроків на день, то будете змушувати себе ходити.
Читайте також: Хонджок – корейське мистецтво насолоджуватися самотністю
Нашому мозку важко побачити світлу сторону
Навіть якщо ви відноситесь до людей, що в усьому бачать позитив, цілком ймовірно, що в останній час перед вами розвиваються тільки найгірші сценарії (у голові, звичайно). І в цьому може бути винний малорухливий спосіб життя.
Вправи допомагають зняти гостроту і дають нам вивільнити негативні емоції, – пояснює психолог Івонн Томас, доктор філософії. – Чи ми говоримо про фізичні навантаження, пов’язані з кардіо, чи легші, менш інтенсивні, такі як ходьба або робота по дому, людина може буквально відпрацювати деякі емоції. Це відбувається за допомогою глибокого дихання та перенаправлення емоцій через рухи тіла. Це може стимулювати вироблення ендорфінів, які заспокоюють і розслаблюють.
Коли ми сидимо на дивані весь день, то зазвичай не надто сильні емоції починають загострюватися.
Наш мозок щосили намагається розв’язувати проблеми
Згадайте, коли ви в останній раз стикалися з перешкодою на роботі. Ви застрягли, намагаючись знайти рішення? Або ви мислили творчо та згадували минулі ситуації, щоб знайти вихід? Якщо боротьби було більше, тоді згадайте, коли ви востаннє робили вправи.
Як пояснює д-р Надельман, фізична активність покращує наші когнітивні функції, від концентрації уваги, успішності та розв’язання проблем до пам’яті й швидкості обробки інформації. Це також допомагає нам залишатися гнучкими при одночасному виконанні декількох завдань і прийнятті рішень.
Фізична активність покращує когнітивні функції за рахунок нейропластичності, а також збільшення синтезу та експресії нейропептидів і гормонів, – говорить д-р Надельман. – Ці речовини допомагають з нейропластичністю і відновленням нейронів.
Навіть без найлегших тренувань наш мозок може відчувати себе млявим і втомленим, тому важко говорити про мотивацію та успішне виконання обов’язків. Наступного разу, коли ви відчуєте, що день затягується, спробуйте зробити швидке кардіотренування на 15 хвилин.
Наш мозок виробляє самопринизливі образи мислення
Пам’ятаєте той момент ейфорії після суперважкого тренування, коли вам здається, що весь світ у ваших ніг? Томас каже, що незалежно від типу вправ фітнес укріплює впевненість в собі та дає відчуття виконаного обов’язку. З іншого боку, відмова від фізичної активності сприяє зниженню самооцінки.
Це тому, що людина, яка веде малорухливий спосіб життя, часто багато в чому [негативно] думає про себе, – каже Томас. – Людина може відчувати себе менш енергійною, веселою, продуктивною і так далі.
Такі думки важко перемогти. Це перетворюється в цикл приниження себе, брак енергії для тренування, а потім погіршення самопочуття.
Читайте також: Різниця між стресом, занепокоєнням і тривогою
Наш мозок теж не справляється зі стресом
У будь-якій стресовій ситуації у нас включається реакція «бий або біжи». Доктор Надельман каже, що це адаптивний біологічний результат, який втратив свою важливість з часів печерної людини. У більшості випадків люди можуть знайти золоту середину між цими двома крайностями та справлятися з тривогою в міру її появи.
Однак, коли у нас немає регулярного графіка фізичної активності, наш мозок виділяє гормон стресу, кортизол, що утруднює ефективне управління емоціями.
Сучасні стресори зазвичай не зникають в одну мить і постійно підвищують рівень кортизолу, – говорить вона. – Підвищення рівня кортизолу має нейротоксичний ефект на мозок, що може заподіювати шкоду гіпокампу за рахунок зниження експресії нейропептиду BDNF і привести до депресії.
За допомогою вправ ми знижуємо нашу нейроендокринну реактивність і знижуємо біологічну реакцію на стрес, це призводить до заспокоєння та відчуття контролю ситуації.
Висновок:
Коли ви розставляєте пріоритети у своєму графіку, то не забудьте поруч з часом на сім’ю, роботу та сон залишити місце для фізичної активності. Нехай це будуть заняття йогою, швидка ходьба, велопрогулянка чи просто робота по дому – будь-який рух сприяє оздоровленню всього організму і мозку.
Доктор Надельман каже, що навіть 30 хвилин в день покращують навички мислення, обробку інформації, управління стресом, пам’ять, успішність і можуть допомогти запобігти або контролювати психічні захворювання і нейродегенеративні розлади. Всього пів години в день!
Першоджерело: realsimple.com